Скачать fb2
Що таке Веб 2.0

Що таке Веб 2.0

Аннотация

    Український переклад всесвітньо РІС–РґРѕРјРѕС— статті РўС–РјР° О’Рейлі, котра називалася В«What is web 2.0В» рекомендується СѓСЃС–Рј тим, хто цікавиться розвитком інтернету та історією web 2.0 зокрема.
    РўС–Рј О’Рейлі С” засновником O’Reily Media, Р° також прихильником відкритого програмного забезпечення С– open-source СЂСѓС…Сѓ. Його приватний твіттер-аккаунт читає більше 270 тисяч людей.
    Опубліковано Сѓ співпраці Р· Blogoreader.org.ua


Тім О'Рейлі ЩО ТАКЕ ВЕБ 2.0


    Крах доткомів восени 2001 СЂРѕРєСѓ став для веба поворотним пунктом. Багато хто вирішив, що феномен веба Р±СѓРІ дуже роздутим, хоча, насправді, «мильні бульбашки» С–, СЏРє результат цього, падіння акцій — неминуче супроводять РІСЃС– технологічні революції. Падіння акцій традиційно відбувається тоді, коли РЅРѕРІР° технологія готова заняти центральне місце РЅР° сцені. РќР° хвилі піднімаються С– шахраї, С– ті, хто РґС–Р№СЃРЅРѕ РґРѕР±РёРІСЃСЏ СѓСЃРїС–С…Сѓ, — С– РІ СЏРєРёР№СЃСЊ момент приходить СЂРѕР·СѓРјС–РЅРЅСЏ, чим перші відрізняються РІС–Рґ РґСЂСѓРіРёС….
    Концепція Веба 2.0 народилася РЅР° спільному РјРѕР·РіРѕРІРѕРјСѓ штурмі видавництва O’Reilly Media С– компанії MediaLive International. Веб-піонер С– віце-президент O’Reilly Дейл Дагерті (Dale Dougherty) відмітив, що сам-то веб далекий РІС–Рґ краху С– навіть більш важливий, РЅС–Р¶ раніше, раз вже вражаючі РЅРѕРІС– застосування С– сайти Р·'являються С–Р· завидною регулярністю. Більше того, Сѓ фірм, що пережили колапс, було щось загальне. Можливо, РІ результаті доткомовського краху має сенс говорити РїСЂРѕ Веб 2.0. РњРё вирішили, що так С– С”. Так народилася Web 2.0 Conference.
    Р—Р° півторa СЂРѕРєРё термін «Веб 2.0В» прижився (більше 9,5 млн. посилань РІ Google). Але РІС–РґРЅРѕСЃРЅРѕ того питання, що РІС–РЅ означає, то РІ товаристві Р·РіРѕРґРё немає. РћРґРЅС– прийняли РЅРѕРІСѓ концепцію, інші допускають, що це безсенсовий маркетинговий термін.
    РЇ постараюся пояснити, що РјРё маємо РЅР° увазі, говорячи РїСЂРѕ Веб-2.0.
    РќР° нашій першій зустрічі, РјРё визначали Веб-2.0, відштовхуючись РІС–Рґ конкретних прикладів.

Веб 1.0 Веб 2.0 Doubleclick AdSense Ofoto Flickr Akamai BitTorrent mp3.com Napster Britannica Online Wikipedia Персональнi сайти Блоги Evite upcoming.org і EVDB Спекуляція доменними іменами Пошукова оптимізація Оплата реклами по кількості показів Оплата реклами по кількості переходів Добування даних з HTML Веб-сервіси Публікація Співавторство Системи керування контентом (CMS) Wiki Каталоги (таксономія) Теги (фолксономія) Утримування користувачів Синдикація контента
    РЎРїРёСЃРѕРє РІСЃРµ збільшувався С– збільшувався. Але чому РѕРґРЅРµ застосування РјРё віднесли РґРѕ Вебу 1.0, Р° інше — РґРѕ категорії Веб-2.0? (Це важливе питання, оскільки Веб-2.0 став настільки популярним, що багато компаній використовують СЃСЊРѕРіРѕРґРЅС– цей термін РІ своєму маркетингу, часто навіть РЅРµ розуміючи, що РІС–РЅ означає. Р— іншого Р±РѕРєСѓ, це питання РЅРµ таке вже Р№ просте, тому що багато ласих РґРѕ красивих термінів стартапiРІ РЅРµ мають РЅС–СЏРєРѕРіРѕ відношення РґРѕ Вебу 2.0, тоді СЏРє окремі застосування, СЏРєС– РјРё вважаємо Вебом 2.0, навіть веб-додатками, — РЅС–, наприклад, Napster С– Bittorrent.)
    Аналізуючи найбільш успішні проекти Веба 1.0 С– самі цікаві РЅРѕРІС– додатки, РјРё спробували виділити РѕСЃРЅРѕРІРЅС– принципи Веба 2.0.

Веб як платформа


    РЇРє С– багато важливих концепцій, Веб-2.0 РЅРµ має чітких меж. Це, швидше, центр тяжіння. Р’Рё можете уявити СЃРѕР±С– Веб-2.0 СЏРє множину правил С– практичних рішень. Р’РѕРЅРё РѕР±'єднанні РІ деяку РїРѕРґРѕР±Сѓ сонячної системи, що складається Р· вузлів, кожен Р· СЏРєРёС… побудований Р· урахуванням деяких або РІСЃС–С… описаних правил та знаходиться РЅР° певній відстані РІС–Рґ центру.

    РќР° СЂРёСЃСѓРЅРєСѓ показана карта Веба 2.0, створена нами РїС–Рґ час РјРѕР·РєРѕРІРѕРіРѕ штурму РЅР° конференції FOO Camp. Її РЅРµ можна назвати завершеною, але РІРѕРЅР° ілюструє багато ключових ідей Веба 2.0.
    Наприклад, РЅР° першій конференції Веб-2.0 Сѓ жовтні 2004 РјРё Р· Джоном Баттелем (John Battelle) озвучили попередній СЃРїРёСЃРѕРє правил Сѓ спільному виступі, СЏРєРёР№ відкривав конференцію. Р† перше правило свідчить: «Веб-сервер СЏРє платформа». Звичайно, ще РґРѕ нас РїСЂРѕ це навзрид РіРѕРІРѕСЂРёРІ Netscape, СЏРєРёР№ «згорів» РІ жаркій битві Р· Microsoft. Більше того, РґРІС– компанії Р· нашого СЃРїРёСЃРєСѓ Веб-1.0 — Akamai С– Doubleclick — також були серед першопроходців, що розглядали веб-сервер СЏРє платформу. Люди нечасто сприймають ці компанії СЏРє постачальників веб-сервісів, але, насправді, демонстрація реклами — це перший широко поширений веб-сервіс, перший широко поширений В«mash-upВ» (якщо використовувати термін, що завоював останнім часом популярність). Кожен банер доставлявся користувачеві РІ результаті непомітної кооперації РґРІРѕС… сайтів, що спільно формують сторінку для показу. Akamai також розглядав мережу СЏРє платформу, С– навіть РЅР° нижчому СЂС–РІРЅС–: забезпечував непомітне кешування С– щоб понизити навантаження РЅР° сайти СЃРІРѕС—С… клієнті, побудував мережу доставки контента.
    Послідовники Doubleclick С– Akamai РЅРµ тільки використовували напрацювання цих компаній, але пішли далі, глибше відчуваючи РґС–Р№СЃРЅСѓ РїСЂРёСЂРѕРґСѓ РЅРѕРІРѕС— платформи. РћР±РёРґРІС– компанії можна вважати Р·Р° піонерів Веб-2.0, хоча нижче РјРё побачимо, СЏРє більш РїРѕРІРЅРѕ реалізувати можливості веба Р·Р° рахунок використання РЅРѕРІРёС… РїС–РґС…РѕРґС–РІ.
    Давайте уважно розглянемо три приклади, щоб зрозуміти, чим, РїРѕ суті, старі компанії відрізняються РІС–Рґ РЅРѕРІРёС….

Netscape проти Google


    Якщо Netscape Р±СѓРІ флагманом Веба 1.0, то Google, звичайно, — загальновизнаний флагман Веба 2.0. Отже давайте порівняємо самі компанії та С—С… позиціонування.
    Netscape твердив РїСЂРѕ «веб СЏРє платформу» РІ термінах старої софтверної парадигми: головним продуктом компанії Р±СѓРІ веб-браузер (настільне застосування), С– стратегія Netscape полягала Сѓ використанні СЃРІРѕРіРѕ домінуючого положення РЅР° СЂРёРЅРєСѓ браузерів для просування РґРѕСЂРѕРіРёС… серверних продуктів. Контроль над стандартами відображення контента С– браузерних застосувань РјС–Рі, РІ теорії, забезпечити Netscape таке Р¶ місце, СЏРєРµ Microsoft завоювала РЅР° СЂРёРЅРєСѓ РџРљ. Автомобілі колись рекламували СЏРє «безкінні екіпажі». Так само, відштовхуючись РІС–Рґ знайомих концепцій, Netscape просував «вебтоп» РЅР° місце «десктопу», припускаючи підживлювавання вебтопів даними С– додатками РІС–Рґ провайдерів контента (СЏРєС– куплять сервери Сѓ Netscape).
    РЈ результаті С– веб-браузери, С– веб-сервери перетворилися РЅР° щось буденне, Р° акцент перемістився «до вершини стека», тобто РґРѕ веб-сервісів.
    Google, навпаки, Р±СѓРІ веб-додатком РІС–Рґ народження. Це сервіс, Р·Р° доступ РґРѕ СЏРєРѕРіРѕ РїСЂСЏРјРѕ або побічно платили користувачі. Р–РѕРґРЅР° С–Р· звичних пасток старої софтверної індустрії Р№РѕРјСѓ була РЅРµ страшна. Замість запланованих релізів — постійне поліпшення продукту. Замість ліцензування або продажів — просто використання. Немає потреби піклуватися РїСЂРѕ порторування РџР— РЅР° інші платформи — РІСЃРµ, що потрібне для запуску Google, — це розширюваний масив С–Р· звичайних РџРљ С–Р· запущеною відкритою РћРЎ та власні застосування С– утиліти, СЏРєРёС… ніхто Р·Р° межами компанії РЅРµ побачить. Фактично вартість РџР— була пропорційна масштабу С– динамічності даних, Р· СЏРєРёРјРё РІРѕРЅРѕ допомагало управлятися.
    Сервіс Google — це РЅРµ сервер, хоча доставка сервісу забезпечується масивом інтернет-серверів, — С– РЅРµ браузер, хоча користувач дістає доступ РґРѕ сервісу саме через РЅСЊРѕРіРѕ. Р† це РЅРµ прославлений пошукач, СЏРєРёР№ зберігає контент та дозволяє користувачеві здійснювати пошук. РЇРє С– телефонний РґР·РІС–РЅРѕРє, СЏРєРёР№ трапляється РЅРµ РЅР° кінцях телефонної лінії, Р° РІ мережі РјС–Р¶ РЅРёРјРё, сервіс Google здійснюється РІ просторі РјС–Р¶ браузером, пошукачем С– цільовим сервером, РЅР° СЏРєРѕРјСѓ міститься шукане. Google — це посередник РјС–Р¶ користувачем С– Р№РѕРіРѕ/С—С— онлайновим РґРѕСЃРІС–РґРѕРј.
    Р† хоча Google С– Netscape — софтверні компанії, очевидно, що Netscape належить РґРѕ світу Lotus, Microsoft, Oracle, SAP та інших фірм, чиї витоки — РІ софтверній революції 80-С…, тоді СЏРє Google та інші фірми Р· РЅРёРј — це інтернет-додатки (СЏРє ebay, Napster С–, чого вже там, Doubleclick С– Akamai).

DoubleClick проти Overture і AdSense


    РЇРє С– Google, Doubleclick — це РґС–Р№СЃРЅРµ дитя інтернет-ери. Компанія розглядає РџР— СЏРє послугу, СѓРјС–С” управляти даними С–, СЏРє зазначено вище, надавала доступ РґРѕ веб-сервісам задовго РґРѕ того, СЏРє цей термін Р±СѓРІ придуманий. Проте Doubleclick дуже жорстко обмежена своєю бізнес-моделью. РЈ 90-С… вважалося, що веб-сервер — це, перш Р·Р° РІСЃРµ, публікація контента, Р° РЅРµ взаємодія; що правлять бал РЅРµ споживачі, Р° рекламодавці; що СЂРѕР·РјС–СЂ має значення та Інтернет, Р·Р° великим рахунком, складатиметься Р· розкручених веб-сайтів, чия популярність Р·РјС–СЂСЏРЅР° Mediametrix або іншим веб-аудитором.
    Р’ результаті Doubleclick Р· гордістю згадує РЅР° власному сайті РїСЂРѕ «більш РЅС–Р¶ 2000 успішних установок» СЃРІРѕРіРѕ РџР—. Yahoo! Search Marketing (раніше Overture) С– Google Adsense РІ той же самий час обслуговують сотні тисяч рекламних майданчиків.
    Overture С– Google досягули СѓСЃРїС–С…Сѓ, тому що зрозуміли концепцію «довгого хвоста» (термінологія РљСЂС–СЃР° Андерсона) — «колективній потужності маленьких сайтів, СЏРєС– поставляють значущу частину контента». Пропозиція Doubleclick має РЅР° увазі підписання офіційного контракту, СЏРєРёР№ обмежує СЂРёРЅРѕРє РґРѕ декількох тисяч великих сайтів. Overture С– Google відшукали СЃРїРѕСЃС–Р± розміщення рекламного модуля практично РЅР° Р±СѓРґСЊ-СЏРєС–Р№ сторінці. Більше того, РІРѕРЅРё вважали Р·Р° краще рекламним форматам, орієнтованим РЅР° видавців С– агентства (банери, РїРѕРї-апі), менш нав'язливі, РїСЂРёРІ'язані РґРѕ контексту С– доброзичливіші РґРѕ користувача текстові рекламні блоки.
    РЈСЂРѕРє Веба 2.0: зробіть СѓРїРѕСЂ РЅР° призначені для користувача сервіси С– алгоритмічну РѕР±СЂРѕР±РєСѓ даних, щоб дотягнутися РґРѕ самих краєчків веба, звертайте увагу РЅРµ тільки РЅР° голову, але Р№ РЅР° С…РІС–СЃС‚.
    Недивно, що інші історії СѓСЃРїС–С…Сѓ Веба 2.0 демонструють нам приблизно ту Р¶ поведінку. Р•bay вирішив одиничні транзакції вартістю РІ декілька доларів РјС–Р¶ фізичними особами, виконуючи роль автоматичного посередника. Napster (хоча С– Р±СѓРІ закритий С–Р·-Р·Р° проблем С–Р· законом) побудував СЃРІРѕСЋ мережу, РЅРµ намагаючись створити загальну централізовану базу даних, але спроектувавши РІСЃСЋ систему так, що кожен клієнт ставав також С– сервером, сприяючи тим самим зростанню мережі. [Взагалі кажучи, закрити Napster технічно стало можливо тільки тому, що повністю РІС–Рґ централізованності творцям сервісу відмовитися РЅРµ вдалося. — РџСЂРёРј. ред.].

Akamai проти BitTorrent


    РЇРє С– DoubleClick, Akamai Р±СѓРІ оптимізований для роботи Р· головою, Р° РЅРµ хвостом, орієнтований РЅР° центр, Р° РЅРµ РЅР° околиці. Недивлячись РЅР° те що сервіс Akamai працював РЅР° благо тих, хто знаходився РІ кінці «довгого хвоста», полегшуючи С—Рј доступ РґРѕ популярних сайтів, гроші СЃРІРѕС— компанія одержувала власне РІС–Рґ сайтів.
    BitTorrent, СЏРє інші піонери P2P-СЂСѓС…Сѓ, Р·СЂРѕР±РёРІ наступний РєСЂРѕРє РґРѕ децентралізації Інтернету. Кожний клієнт С” С– сервером, файли розбиваються РЅР° фрагменти, СЏРєС– можуть бути завантажені Р· СЂС–Р·РЅРёС… джерел, непомітно примушуючи користувачів надавати РѕРґРёРЅ РѕРґРЅРѕРјСѓ канали С– дані. Чим популярніший файл, тим швидше РІС–РЅ може бути доставлений, так СЏРє більше користувачів забеспечує сумарну РїСЂРѕРїСѓСЃРєРЅСѓ здатність С– більше фрагментів цілого файла доступно РІ Мережі.
    Таким чином, BitTorrent демонструє нам ключовий принцип Веб 2.0: чим більше людей використовує сервіс, тим автоматично РІС–РЅ стає кращим. Якщо Akamai вимушений додавати сервери для покращення якості послуг, то кожний користувач BitTorrent приходить РЅР° вечеринку С–Р· СЃРІРѕС—РјРё ресурсами. РџС–Рґ цим розуміють «партнерську архітектуру», вмонтовану етику кооперації, Р·РіС–РґРЅРѕ СЏРєРѕС— сервіс РґС–С” РІ першу чергу СЏРє СЂРѕР·СѓРјРЅРѕРіРѕ посередника, що Р·'єднює краї РѕРґРёРЅ Р· РѕРґРЅРёРј С– використовує для цього ресурси самих користувачів.

Платформа завжди виграє у додатків


    Р’ кожному Р· попередніх епізодів конкурентної Р±РѕСЂРѕРґСЊР±Рё Microsoft успішно розігрівала карту платформи, перебивачи нею самі популярні додатки. Р—Р° РґРѕРїРѕРјРѕРіРѕСЋ Windows Microsoft замінила Lotus 1-2-3 РЅР° Excel, WordPerfect — РЅР° Word, Р° Netscape Navigator — РЅР° Internet Explorer.
    Однак РЅР° цей раз конфлікт РЅРµ РјС–Р¶ додаком С– платформою. Це конфлікт РґРІРѕС… платформ, кожна Р· СЏРєРёС… РїСЂРѕРїРѕРЅСѓС” радикально РІС–РґРјС–РЅРЅСѓ бізнес-модель. Р— РѕРґРЅРѕРіРѕ Р±РѕРєСѓ, єдиний поставщик РџР— Р· вражаючою базою інсталяцій, сильно інтегрованної РћРЎ С– API, що дає контроль над парадигмою програмування. Р— іншого Р±РѕРєСѓ — система, Сѓ СЏРєРѕС— немає власника, зібрана разом Р·Р° РґРѕРїРѕРјРѕРіРѕСЋ багатьох протоколів, відкритих стандартів С– СѓРіРѕРґ РїСЂРѕ співпрацю.
    Windows представляє СЃРѕР±РѕСЋ апофеоз власного контролю Р·Р° програмним API. Netscape пробував перехопити ініціативу, використовуючи ті Р¶ РїСЂРёР№РѕРјРё, що С– сам Microsoft використовує проти СЃРІРѕС—С… конкурентів, але програв. Однак Apache, що заснований РЅР° відкритих веб-стандартах, процвітає. Коли платформа змагається Р· платформою С– стоїть питання РїСЂРѕ РІРёР±С–СЂ платформи або, якщо копнути глибше, РїСЂРѕ РІРёР±С–СЂ архітектури, РїСЂРѕ РІРёР±С–СЂ бізнес-моделі, то битва ведеться РЅР° СЂС–РІРЅРёС….
    Windows була РІС–РґРјС–РЅРЅРёРј рішенням проблем ранньої епохи РџРљ. Р’РѕРЅР° розрівняла С–РіСЂРѕРІРµ поле для СЂРѕР·СЂРѕР±РЅРёРєС–РІ додатків, вирішивши багато проблем, що терзали індустрію. Але єдиний СЂРёРІРѕРє, здійснений силами єдиного постачальника, більше рішень бути РЅРµ може. Р’С–РЅ сам стає проблемою. Системи, орієнтовані РЅР° комунікації, СЏРєРѕСЋ С” Інтернет СЏРє платформа, вимагають можливості взаємодії РЅР° СЂС–РІРЅС– додатків. До тих РїС–СЂ, РїРѕРєРё постачальник РЅРµ контролює РѕР±РёРґРІР° кінці кожного Р·'єднання, Р№РѕРіРѕ можливості РїРѕ РїСЂРёРІ'язці користувача Р·Р° РґРѕРїРѕРјРѕРіРѕСЋ API обмежені. Будь-СЏРєРёР№ постачальник рішень для Веб-2.0, що вирішить заради РІРёРіРѕРґРё замкнути власне застосування РЅР° себе шляхом контролю над платформою, Р·Р° визначенням, РЅРµ зможе скористатися Р№РѕРіРѕ сильними сторонами.
    Це СЏ РЅРµ РґРѕ того, що можливостей для закриття РџР— С– створення конкурентних переваг більше немає, але РјРё РІС–СЂРёРјРѕ, що РІРѕРЅРё РЅРµ лежать РІ контролі над програмним API С– протоколами. Правила РіСЂРё змінилися. Р† добитися СѓСЃРїС–С…Сѓ РІ епоху Веба 2.0 зможуть ті, хто РїСЂРёР№РЅСЏРІ РЅРѕРІС– правила, Р° РЅРµ намагається використовувати РїСЂРёР№РѕРјРё, що працювали РІ епоху програмного забезпечення для РџРљ.

Використання колективного розуму



    Головний принцип, що лежить Р·Р° СѓСЃРїС–С…РѕРј гігантів, народжених РІ епоху Веба 1.0, гігантів, СЏРєС– вижили С– зробили Веб-2.0 таким, СЏРєРёРј РІС–РЅ С”, полягає РІ тому, що РІРѕРЅРё підсилили веб-технології Р·Р° рахунок колективного СЂРѕР·СѓРјСѓ:
    • в РѕСЃРЅРѕРІС– веба лежать посилання. Коли користувачі створюють РЅРѕРІРёР№ контент С– РЅРѕРІС– сайти, РІРѕРЅРё Р·Р° РґРѕРїРѕРјРѕРіРѕСЋ користувачів, що виявили цей контент С– що поставили РЅР° РЅСЊРѕРіРѕ посилання, потрапляють РІ структуру веба. Багато РІ чому це нагадує формування синапсів РІ РјРѕР·РєСѓ, коли асоціації закріплюються Р·Р° рахунок багатократного повторення або яскравості переживань: так само павутина Р·РІ'СЏР·РєС–РІ розростається Р·Р° рахунок колективної активності РІСЃС–С… веб-користувачів;
    • Yahoo! — перша успішна інтернет-компанія. Р’РѕРЅР° народилася СЏРє каталог або СЏРє директорія посилань — результат старанної роботи тисяч, Р° потім С– мільйонів користувачів. Р† хоча Yahoo! Р· тих РїС–СЂ диверсифікувала СЃРІС–Р№ бізнес, створюючи самий СЂС–Р·РЅРёР№ контент, зібрана користувачами колекція РґРѕ цих РїС–СЂ С” С—С— головним активом;
    • прорив Google Сѓ пошуку, що миттю Р·СЂРѕР±РёРІ компанію беззастережним лідером СЂРёРЅРєСѓ, Р±СѓРІ заснований РЅР° Pagerank, методі, що використовує для забезпечення якнайкращих результатів перш Р·Р° РІСЃРµ посилальну структуру веба, Р° РЅРµ характеристики проіндексованих документів.
    • продукт eBay — колективна активність РІСЃС–С… користувачів. РЇРє С– сам веб-сервер, ebay СЂС–СЃ разом С–Р· зростанням призначеної для користувача активності, С– роль компанії — це роль відкривача контексту, РІ СЏРєРѕРјСѓ може реалізуватися призначена для користувача активність. Більше того, конкурентна перевага ebay полягає виключно РІ критичній масі продавців С– покупців;
    • Amazon торгує тими Р¶ товарами, що С– Р№РѕРіРѕ конкуренти. РЈ РЅРёС… ті Р¶ РѕРїРёСЃРё продуктів, ті Р¶ зображення обкладинок С– той же редакторський контент РІС–Рґ РІРёСЂРѕР±РЅРёРєС–РІ. Але Amazon навчився привертати користувачів. РЈ Amazon РЅР° РїРѕСЂСЏРґРєРё більше призначених для користувача оглядів; запрошення прийняти участь РІ роботі сервісу розміщені буквально РЅР° кожній сторінці — С– що ще важливіше, компанія використовує призначену для користувача активність для забезпечення якісніших результатів пошуку. Якщо пошук РЅР° Barnesandnoble.com, зазвичай, веде РЅР° власні продукти компанії або вже проплачені, то результати пошуку РЅР° Amazon — це самі продукти, що замоляються С– популярність СЏРєРёС… обчислюється РІ реальному часі РЅРµ тільки РЅР° підставі продажів, але Р№ Р· урахуванням інших чинників, СЏРєС– працівники Amazon називають flow (потік). Недивно, що Amazon, РЅР° РїРѕСЂСЏРґРєРё випереджає конкурентів РїРѕ активності користувачів, випереджає С—С… С– Сѓ фінансовому відношенні.
    Перерахуємо значущі інноваційні компанії, що зробили ставку РЅР° взаємодію Р· користувачами:
    • Wikipedia, онлайнова енциклопедія, побудована навколо неправдоподібної ідеї, що енциклопедична стаття може бути додана Р±СѓРґСЊ-СЏРєРёРј користувачем С– відредагована іншим. Радикальний експеримент РІ області РґРѕРІС–СЂРё, що РЅР° практиці застосував афоризм Еріка Реймонда «у семи тисяч РЅСЏРЅСЊРѕРє — дитя РІ шоколаді» для створення контента. Wikipedia вже зараз знаходиться РІ першій сотні вебсайтів, С– багато хто думає, що незабаром РІРѕРЅР° опиниться С– РІ першій десятці. Надзвичайна Р·РјС–РЅР° РІ динаміці створення контента!
    • такі сайти, СЏРє del.icio.us С– Flickr. РћР±РёРґРІС– компанії, що опинилися останнім часом РІ центрі уваги, першими представили концепцію, СЏРєСѓ деякі називають «фолксономією» (РІ протилежність таксономії), тобто СЃСѓРјС–СЃРЅРѕСЋ категоризацією сайтів Р· використанням вільних вибраних ключових слів (тегів). Розстановка тегів дозволяє вийти Р·Р° жорсткі рамки категорій С– використовувати множинні асоціації, що перекриваються, РЅР° зразок тих, що створює наш власний РјРѕР·РѕРє. РЈ канонічному прикладі розміщений РЅР° Flickr Р·РЅС–РјРѕРє щеняти може бути помічений С– СЏРє «щеня», С– СЏРє «милий» — що полегшує подальший пошук інформації;
    • створювані спільно спам-фільтри (такі СЏРє Cloudmark), СЏРєС– збирають РґСѓРјРєРё користувачів електронної пошти стосовного того, що С” спамом, Р° що РЅРµ С” РЅРёРј, С– працюють краще, РЅС–Р¶ системи, що покладаються РЅР° аналіз самих повідомлень;
    • загальновідомо, що найуспішніші інтернет-проекти РЅРµ рекламувалися. Своєю популярністю РІРѕРЅРё Р·РѕР±РѕРІ'язані «вірусному маркетингу», «сарафановому радіо». Р† якщо сайт або РїСЂРѕРґСѓРєС‚ залежить РІС–Рґ звичайної рекламної кампанії, то швидше Р·Р° РІСЃРµ це РЅРµ Веб-2.0;
    • навіть велика частина самої інфраструктури веба — включаючи Linux, Apache, MYSQL С– Perl, PHP або Python — Р·РѕР±РѕРІ'язана P2p-методам відкритих РІРёС…С–РґРЅРёРєС–РІ, СЏРєС– самі РїРѕ СЃРѕР±С– С” приклади результатів колективної, можливої завдяки мережі інтелектуальної діяльності. РќР° SourceForge.net більше ста тисяч проектів Сѓ відкритих вихідниках. Кожен може додати проект, Р±СѓРґСЊ-хто здатний завантажити С– використовувати РєРѕРґ, С– РЅРѕРІС– проекти мігрують РІС–Рґ країв РґРѕ центру, якщо користувачі починають С—С… використовувати.
    РџСЂРёСЂРѕРґРЅРёР№ процес розповсюдження програмного забезпечення повністю забезпечується РІС–СЂСѓСЃРЅРёРј маркетингом.
    РЈСЂРѕРє: мережеві ефекти РІС–Рґ взаємодії Р· користувачами — це ключ РґРѕ СЂРёРЅРєРѕРІРѕРіРѕ домінування РІ епоху Веб-2.0.

Блоги і мудрість мас


    РћРґРЅР° Р· самих розтиражованих особливостей епохи Веба 2.0 — блог. Персональні домашні сторінки стояли Сѓ самих витоків веба, особистий щоденник С– щоденна колонка — недалеко, загалом, знаходилися. Так Р· СЏРєРѕРіРѕ РїСЂРёРІРѕРґСѓ шум?
    Р’ СЃРІРѕС—Р№ РѕСЃРЅРѕРІС– блог — це просто персональна домашня сторінка Сѓ форматі щоденника. Але СЏРє зауважив Р С–Рє Скрента (Rich Skrenta) — хронологічна організація блога С…РѕС‡ С– «здається дрібницею, приводить РґРѕ абсолютно РЅРѕРІРѕРіРѕ ланцюжка поширення-просування-вартість».
    Багато РІ чому блоги Р·РѕР±РѕРІ'язані RSS — найзначнішому нововведенню Сѓ фундаментальній архітектурі веба Р· тих РїС–СЂ, СЏРє перші хакери зрозуміли, що CGI можна використовувати для створення веб-інтерфейсів РґРѕ БД. RSS дозволяє РЅРµ просто посилатися РЅР° сторінку, але Р№ підписуватися РЅР° неї, отримуючи повідомлення кожного разу, коли сторінка змінюється. Р С–Рє Скрента називає це «приростаючим вебом», інші — «живим вебом».
    Динамічні сайти прийшли РЅР° Р·РјС–РЅСѓ статичним сторінкам ще десять СЂРѕРєС–РІ тому. Але Сѓ разі живого веба динамічними стали РЅРµ сторінки, Р° посилання РЅР° РЅРёС…. Посилаючись РЅР° веблог, РІРё посилаєтеся РЅР° сторінку Р· постійно Р·РјС–РЅРЅРёРј контентом, СЏРєР° містить пермалінки (постійні посилання) для кожного індивідуального запису С– нагадує РїСЂРѕ кожну Р·РјС–РЅСѓ. Rss-фід — це набагато чіпкіша РїСЂРёРІ'СЏР·РєР° РґРѕ сайту, РЅС–Р¶, скажімо, закладка або посилання РЅР° конкретну сторінку.
    RSS також означає, що браузер перестав бути єдиним засобом для перегляду сторінки. Хоча деякі Rss-агрегатори (такі СЏРє Bloglines) С” веб-додатками, С” С– настільні клієнти, С– мобільні.
    RSS зараз починають використовувати РЅРµ тільки для сповіщень РїСЂРѕ РЅРѕРІС– записи РІ блозі, але С– для РІСЃС–С… РІРёРґС–РІ інформаційних апдейтів, включаючи Р·РјС–РЅРё РєСѓСЂСЃС–РІ акцій С– РїСЂРѕРіРЅРѕР·Сѓ РїРѕРіРѕРґРё. Таке використання — РІ деякій РјС–СЂС– повернення РґРѕ кореня. RSS народилася Сѓ 1997 році РІ результаті перетину технології Really Simple Syndication Дейва Вайнера (Dave Winer), що використовується для сповіщення РїСЂРѕ Р·РјС–РЅРё РІ блогах, С– нетськейпівської Rich Site Summary, СЏРєР° дозволяла користувачам створювати довільні нетськейпівські сторінки Р· регулярно оновлюваним потоком даних. Netscape втратив цікавість РґРѕ цієї технології, С– РІРѕРЅР° дісталася піонерам блогінгу — компанії Вайнера Userland. РЈ нинішніх застосуваннях РјРё бачимо спадщину РІС–Рґ РѕР±РѕС… «батьків».
    Але РЅРµ тільки RSS РІС–РґСЂС–Р·РЅСЏС” блог РІС–Рґ звичайної сторінки. РўРѕРј Коутс (Tom Coates) відмічає важливість постійних посилань, пермалінків:
    «сьогодні це може виглядати очевидним, але пермалінки — ефективний засіб, що перетворив веблоги Р· механізму простих публікації РІ РіРѕРІС–СЂРєСѓ безлічі частково пересічних співтовариств. Завдяки пермалінкам стало легко посилатися РЅР° конкретні записи РІ інших журналах С– обговорювати С—С…. Дискусії розширювалися. Р РѕР·РјРѕРІ ставало РІСЃРµ більше. Р’ результаті дружні Р·РІ'СЏР·РєРё міцніли С– ставали надійнішими. Пермалінк Р±СѓРІ першим — С– найуспішнішою — СЃРїСЂРѕР±РѕСЋ побудувати РјС–Р¶ блогами містки».
    РЈ багатьох випадках комбінація RSS С– пермалінків додає РІ HTTP функціональність, властиву NNTP. Блогосферу можна розглядати СЏРє РЅРѕРІРёР№ P2p-еквівалент Usenet С– форумам, таким «пивним» раннього інтернету. Тепер користувачі могли РЅРµ тільки Р· точністю РґРѕ коментаря посилатися РЅР° чужі сайти, але — через механізм трекбеків — могли бачити, хто посилається РЅР° РЅРёС… С– реагувати: або через зворотні посилання, або Р·Р° РґРѕРїРѕРјРѕРіРѕСЋ коментарів.
    Цікаво, що двосторонні посилання були метою ранніх гіпертекстових систем (Xanadu). Пуристи вітали РїРѕСЏРІСѓ трекбеків СЏРє РєСЂРѕРє вперед РґРѕ двосторонніх посилань. Але відзначимо, що трекбеки РЅРµ були РїРѕ-справжньому двосторонніми — швидше, РІРѕРЅРё (потенційно) симетричні односторонні посилання, що створюють ефект двосторонніх посилань. Різниця може здатися незначною, але РЅР° практиці системи соціальних мереж (Friendster, Orkut, Linkedin), що вимагають підтвердження одержувача для створення Р·'єднання, відчувають нестачу масштабування. РЇРє говорить співзасновник Flickr Катерина Фейк (Caterina Fake), увага СЂС–РґРєРѕ буває взаємною (Flickr дозволяє користувачам створювати СЃРїРёСЃРєРё перегляду — кожен користувач може відстежувати фотопотік іншого користувача через RSS. РћР±'єкт уваги повідомляється, але Р№РѕРіРѕ РґРѕР·РІС–Р» для створення потоку РЅРµ потрібний).
    Якщо ключова частина Веба 2.0 — використання колективного СЂРѕР·СѓРјСѓ — перетворює веб-сервер РЅР° СЏРєСѓСЃСЊ подібність глобального РјРѕР·РєСѓ, то блогосфера — це Р№РѕРіРѕ внутрішній голос. Може, РІС–РЅ С– РЅРµ РїРѕРІ'язаний Р· глибинними структурами РјРѕР·РєСѓ (підсвідомістю), але С” аналогом мислення. Потужній сплеск блогосфери СЏРє віддзеркалення того, РїСЂРѕ що люди думають С– чому приділяють увагу, викликаний наступним.
    РџРѕ-перше, через те, що пошукачі використовують структуру посилань для відшукання потрібних сторінок, блогери, СЏРє найродючіші творці актуальних посилань, почали грати диспропорційну роль Сѓ формуванні результатів пошуку. РџРѕ-РґСЂСѓРіРµ, оскільки співтовариство блогерів володіє РІРёСЃРѕРєРёРјРё внутрішніми посиланнями, помітність сторінок ще більше зросла. Р† навіть нещадно критикований ефект замкнутих співтовариств (С—С… учасники часто зациклені РЅР° РѕРґРЅРёС… С– тих же темах С– РЅРµ дуже звертають увагу РЅР° зовнішній СЃРІС–С‚) — теж зіграв блогам РЅР° СЂСѓРєСѓ.
    Але СЏРєР±Рё РјРѕРІР° йшла тільки РїСЂРѕ посилення впливу, феномен блогів Р±СѓРІ Р±Рё РЅРµ цікавий. Але СЏРє С– Wikipedia блоги використовували колективний СЂРѕР·СѓРј СЏРє фільтр. РќР° сцені Р·'явилося те, що Джейм Суріовескі (James Suriowecki) назвав «мудрістю мас». Майже Р·Р° принципом Pagerank, СЏРєРёР№ дає кращі результати, РЅС–Р¶ аналіз вмісту документа, колективна увага блогосфери сама РїРѕ СЃРѕР±С– стала оцінкою якості контента.
    Медіасайти старого формату розглядають індивідуальні блоги СЏРє конкурентів, але суперництво ведеться РЅРµ Р· конкретним блогом, Р° Р· блогосферою РІ цілому. Це зіткнення РЅРµ сайтів, Р° бізнес-моделей. РЎРІС–С‚ Веба 2.0 — це також СЃРІС–С‚, СЏРєРёР№ Ден Гілмор назвав «ми, медіа». РЎРІС–С‚, РІ СЏРєРѕРјСѓ аудиторія вирішує, що РґС–Р№СЃРЅРѕ важливе.

Архітектура взаємодії


    Деякі системи спроектовані для посилення взаємодії. Існує три СЃРїРѕСЃРѕР±Рё створення великої БД. Перший — платити людям Р·Р° С—С— складання (Yahoo!). Другий — набрати для того Р¶ завдання добровольців (open-source-проекти). Третій шлях РІС–РґРєСЂРёРІ Napster. РЈ клієнтові Napster Р·Р° замовчуванням завантажена РїС–СЃРЅСЏ, СЏРєР° була доступна для скачування іншими користувачами мережі. Таким чином, кожен користувач Napster збільшував цінність розподіленої БД. Потім ця Р¶ схема була повторена РІ інших P2p-сервісах.
    Користувачі можуть підвищити цінність додатку, але мало хто робитиме це добровільно. РўРѕРјСѓ додатки слід проектувати так, щоб збагачення проекту призначеного для користувача інформацією відбувалося автоматично. Цей момент має бути частиною архітектури додатку.
    Вдала архітектура, можливо, навіть більше вплинула РЅР° СѓСЃРїС–С… відкритого софтвера, РЅС–Р¶ згадані добровольці. Архітектура Інтернету С– веба (СЏРє С– архітектура відкритих проектів) така, що примушує нас автоматично підвищувати С—С… цінність РїС–Рґ час використання. РЈ кожного Р· таких проектів — невелике технологічне СЏРґСЂРѕ, чіткі механізми розширення С– РїС–РґС…С–Рґ, що дозволяє Р±СѓРґСЊ-СЏРєС–Р№ людині додавати РЅРѕРІС– компоненти, нарощуючи РЅРѕРІС– шари «цибулини».
    Іншими словами, ці технології демонструють мережеві ефекти, просто тому, що РІРѕРЅРё так спроектовані.
    Таку архітектуру взаємодії можна назвати РїСЂРёСЂРѕРґРЅРѕСЋ. Але СЏРє показав приклад Amazon, послідовні зусилля (Р° СЂС–РІРЅРѕ С– економічні стимули — наприклад, партнерська програма) можуть створити РїРѕРґС–Р±РЅСѓ архітектуру С– РІ системі, СЏРєС–Р№ Р·Р° звичайних СѓРјРѕРІ це РЅРµ властиво.

Дані — це наступний Intel Inside


    Р’СЃС– сучасні інтернет-застосування зав'язані РЅР° бази даних: пошукач РІС–Рґ Google, каталог (С– пошукач) РІС–Рґ Yahoo!, склад товарів РЅР° Amazon, картотека товарів С– продавців РЅР° ebay, карти Mapquest, каталоги Napster. Хел Веріан торік навіть сказав, що В«SQL — це РЅРѕРІРёР№ HTMLВ». Компаніям епохи Веба 2.0 важливо уміти працювати Р· БД. Так важливо, що деколи РјРё називаємо РЅРѕРІС– застосування РЅРµ software, Р° СЂo ware.
    Р’СЃРµ це підводить нас РґРѕ головного питання: хто володіє даними?
    Очевидно — С– тому С” безліч прикладів, — що РІ епоху інтернету той, хто володіє БД, володіє С– СЂРёРЅРєРѕРј, Р° значить, отримує левову частку прибутку. Монополія РЅР° реєстрацію доменних імен, надана американським СѓСЂСЏРґРѕРј компанії Network Solutions (пізніше куплена Verisign), була однією Р· перших РїРѕ-справжньому грошових операцій РІ Інтернеті. Р† якщо зберегти СЂРёРЅРєРѕРІСѓ перевагу, контролюючи API, РІСЃРµ важче, контроль над важливими джерелами даних забезпечити РєСѓРґРё простіше. Особливо якщо ці джерела РґРѕСЂРѕРіРѕ відтворити (або РІРѕРЅРё були наповлені Р·Р° РґРѕРїРѕРјРѕРіРѕСЋ користувачів сервісу).
    Подивіться РЅР° копірайти РЅР° картах РІС–Рґ MapQuest, maps.yahoo.com, maps.msn.com або maps.google.com. РЎРєСЂС–Р·СЊ Р±СѓРґРµ позначка В«Maps copyright Navteq, TeleatlasВ» або В«Images copyright Digital GlobeВ» (це РЅРѕРІРёР№ постачальник супутникових зображень). РћР±РёРґРІС– компанії неабияк вклалися РІ СЃРІРѕС— БД. (Тільки Navteq, СЏРє то кажуть, витратила РЅР° створення БД Р· назвами вулиць С– маршрутами 750 млн. доларів. Digital Globe довелося розлучитися Р· 500 млн. доларів, щоб запустити власний супутник, СЏРєРёР№ робить Р·РЅС–РјРєРё Р· вищою роздільною здатністю, РЅС–Р¶ СѓСЂСЏРґРѕРІС– сателіти.) Navteq дійшла РґРѕ того, що почала ліпити СЃРІС–Р№ логотип РЅР° автомобілі, СЏРєС– оснащені системами навігації, - майже СЏРє колись Intel Р·С– СЃРІРѕС—Рј Intel Inside.
    Дані, РїРѕР·Р° СЃСѓРјРЅС–РІРѕРј, С– С” єдиний важливий компонент РїРѕРґС–Р±РЅРёС… застосувань, тоді СЏРє сам софтвер здебільшого поставляється Сѓ відкритому вигляді, Р° навіть якщо С– РЅС– — РІСЃРµ РѕРґРЅРѕ цілком доступний.
    Давайте РЅР° прикладі РІРёСЃРѕРєРѕ конкурентного СЂРёРЅРєСѓ веб-картографії РїРѕРґРёРІРёРјРѕСЃСЏ, СЏРє нерозуміння важливості володіння ключовими даними може погіршити конкурентоспроможність. Першою РЅР° СЂРёРЅРєСѓ веб-карт була Mapquest РІ 1995 році, Р·Р° нею прийшла Yahoo!, потім — Microsoft, Р° недавно РґРѕ РЅРёС… приєднався С– Google, — РїСЂРё цьому РІСЃС– компанії, ліцензують Сѓ постачальників інформації, РїРѕ суті, РѕРґРЅС– С– ті Р¶ дані.
    Візьмемо протилежний приклад: Amazon. Спочатку Р№РѕРіРѕ БД була побудована РЅР° регістрі РєРѕРґСѓ ISBN РІС–Рґ R.r.bowker. Бази конкурентів, РІС–РґРїРѕРІС–РґРЅРѕ, РЅРµ мали істотних відмінностей. Але РЅР° РІС–РґРјС–РЅСѓ РІС–Рґ Mapquest, Amazon без втоми доповнював дані, додаючи інформацію, надану видавцем, — обкладинки, Р·РјС–СЃС‚ С– навіть фрагменти Р· РєРЅРёРі. Що важливіше, Amazon привернув користувачів для написання анотацій, С– тепер саме Amazon — Р° Р·РѕРІСЃС–Рј РЅРµ Bowker — С” головним джерелом бібліографічної інформації для філологів С– бібліотекарів, РЅРµ кажучи вже РїСЂРѕ простих смертних. Також РІ Amazon Р±СѓРІ розроблений унікальний ідентифікатор ASIN, покриття СЏРєРѕРіРѕ ширше, РЅС–Р¶ Сѓ ISBN.
    Р’ загальному, Amazon наздогнав С– перегнав СЃРІРѕС—С… постачальників інформації.
    Уявіть, що так само поступила Р± Mapquest: привернула Р± користувачів РґРѕ анотування карт та маршрутів С– навіть РґРѕ створення РЅРѕРІРёС… інформаційних шарів. Боротися Р· такою компанією конкурентам, Сѓ СЏРєРёС… РІ наявності тільки оригінальні дані, що ліцензіюють, було Р± РєСѓРґРё важче.
    Власне цим зараз займається Google. Google Maps — це експеримент РїРѕ створенню конкуренції РјС–Р¶ постачальниками даних С– розробниками додатків. Спрощена модель програмування РІС–Рґ Google привела РґРѕ РїРѕСЏРІРё безлічі додаткових сервісів, СЏРєС– побудовані РЅР° поєднанні функціональності Google Maps Р· іншими даними, доступними РІ інтернеті. Так, наприклад, housingmaps.com дозволяє накладати РЅР° карти РІС–Рґ Google рієлторські оголошення РІС–Рґ Craigslist. РќР° РІРёС…РѕРґС– Сѓ нас виходить РЅРѕРІРµ інтерактивне застосування, чудовий приклад змішування технологій.
    РЈ даний момент РїРѕРґС–Р±РЅС– РіС–Р±СЂРёРґРё РІ РѕСЃРЅРѕРІРЅРѕРјСѓ С” іноваційними експериментами, долею хакерів. Але С– підприємницька активність РЅРµ Р·Р° горами. РўР° вже можна бачити СЏРє РјС–РЅС–РјСѓРј РѕРґРёРЅ клас таких СЂРѕР·СЂРѕР±РЅРёРєС–РІ — адже сам Google «відвів» роль джерела даних РІС–Рґ Navteq, перетворивши себе РЅР° популярного посередника. РЈ найближчі декілька СЂРѕРєС–РІ РјРё станемо свідками справжнісіньких битв РјС–Р¶ постачальниками даних С– постачальниками додатків — коли РѕР±РёРґРІС– сторони усвідомлюють, що певна інформація може бути ключовою для РїРѕР±СѓРґРѕРІРё блоків додатків Веба 2.0.
    Р—Р° певні класи ключових даних — місцеположення, особисту інформацію РїСЂРѕ користувачів, календарі суспільно-значущих РїРѕРґС–Р№, ідентифікатори товарів С– простору імен — битва вже розпочалася. Якщо відтворити набір інформації — задоволення РЅРµ Р· дешевих, то компанія, Сѓ СЏРєРѕС— ці дані вже С”, може спробувати скористатися СЃРІРѕС—Рј положенням С– розіграти карту Intel Inside. РЈ інших випадках переможе та фірма, чия база даних першою набере критичну масу Р·Р° РґРѕРїРѕРјРѕРіРѕСЋ користувачів, — якщо, звичайно, компанія зможе обернути ці агреговані дані РІ системний сервіс.
    До прикладу, якщо РјРё РіРѕРІРѕСЂРёРјРѕ РїСЂРѕ мережеву ідентифікацію користувачів, то Paypal, Amazon, 1-click С– мільйони користувачів систем Р·РІ'СЏР·РєСѓ цілком можуть вважатися Р·Р° суперників. (РЈ цьому сенсі остання ініціатива Google, що дозволив підтверджувати акаунти РЅР° Google Р· телефону, виглядає СЏРє СЃРїСЂРѕР±Р° розширити СЃРІРѕСЋ базу Р·Р° рахунок телефонних систем.) Р— іншого Р±РѕРєСѓ, С” такі стартапи, СЏРє Sxip, що зробили ставку РЅР° інтегровану РѕСЃРѕР±Сѓ С– намагаються створити розподілене С– просте рішення, РЅР° РѕСЃРЅРѕРІС– СЏРєРѕРіРѕ можна Р±СѓРґРµ побудувати єдину підсистему для РІСЃСЊРѕРіРѕ Веба 2.0. РќР° СЂРёРЅРєСѓ календарних РґРѕРІС–РґРЅРёРєС–РІ С” EVDB, що намагається РЅР° базі wiki-РїРѕРґС–Р±РЅРѕС— архітектури побудувати найбільший спільно наповнювальний календар. Р† хоча СЃСЊРѕРіРѕРґРЅС– ще рано робити РїСЂРѕРіРЅРѕР·Рё, очевидно, що РґРѕ РїРѕСЏРІРё додатків РЅРѕРІРѕРіРѕ покоління приведуть ті стандарти С– рішення, СЏРєС– дозволять ефективно обернути певні класи даних РІ надійні підсистеми «операційної системи інтернету».
    Перш РЅС–Р¶ йти далі, скажемо декілька слів РїСЂРѕ користувачів, СЏРєС– оберігають СЃРІРѕС” privacy С– право РЅР° володіння інформацією СЏРє зіницю РѕРєР°. РЈ багатьох ранніх веб-додатках копірайт враховувався лише номінально. Так, права РЅР° РІСЃС– перегляди, опубліковані РЅР° Amazon, належать Amazon, але компанія РЅС–РєРѕРіРѕ ще РЅРµ переслідувала Р·Р° С—С… републікацію. Проте СЏРє тільки компанії зрозуміють, що контроль над даними С– С” С—С… головна конкурентна перевага, то почнуть стерегти СЃРІРѕС— дані РєСѓРґРё відповідальніше.
    РЇРє СѓСЃРїС–С… приватного софтвера РїСЂРёРІС–РІ РґРѕ народження СЂСѓС…Сѓ Free Software, так С– посилення ролі приватних БД вже РІ наступному десятилітті приведе РґРѕ народження СЂСѓС…Сѓ Р·Р° Вільну Інформацію. Ранні РїСЂРѕСЏРІРё цієї тенденції можна побачити вже зараз, РІ таких проектах, СЏРє Wikipedia, ліцензії Creative Commons, або РІ проектах програмістів типу Greasemo (дає користувачам можливість визначати, СЏРє саме відображатимуться дані РЅР° С—С… РєРѕРјРї'ютерах).

Кінець циклу розробки ПЗ


    РћРґРЅРѕСЋ Р· головних характеристик сучасних інтернет-застосувань С” те, що РІРѕРЅРё розповсюджуються Сѓ вигляді сервісу, Р° РЅРµ товару. Це, Сѓ СЃРІРѕСЋ чергу, веде РґРѕ фундаментальних Р·РјС–РЅ РІ бізнес-моделях компаній-СЂРѕР·СЂРѕР±РЅРёРєС–РІ.
    Компанія РїРѕРІРёРЅРЅР° уміти управляти процесами. Мистецтву СЂРѕР·СЂРѕР±РєРё додатків РїРѕРІРёРЅРЅРµ супроводити СѓРјС–РЅРЅСЏ організувати щоденні операції для підтримки роботи цих застосувань. Р РѕР·СЂРёРІ РјС–Р¶ софтвером-артефактом С– софтвером-сервісом такий великий, що вже зараз РЅРµ можна написати хороший РїСЂРѕРґСѓРєС‚ С– забути РїСЂРѕ РЅСЊРѕРіРѕ — Р№РѕРіРѕ потрібно підтримувати щодня. Google щодня прочісує веб-сервер, щоб оновлювати СЃРІРѕС— індекси, відсікаючи пошуковий спам. Google повинен щодня обслуговувати сотні мільйонів запитів, поставляючи користувачеві РЅРµ тільки СЏРєС–СЃРЅС– результати пошуку, але С– контекстну рекламу. Р† невипадково інформація РїСЂРѕ системне адміністрування, обслуговування мереж, балансуванню навантаження С– тому РїРѕРґС–Р±РЅРµ охороняється Google, мабуть, навіть краще, РЅС–Р¶ самі пошукові алгоритми. Google навчився автоматизувати згадані процеси, Р° це — ключова частина Р№РѕРіРѕ цінової переваги перед конкурентами.
    Також РЅРµ випадково, що скріптові РјРѕРІРё — Perl, Python, PHP, Р° зараз ще С– Ruby — відіграють РІ житті компаній Веба 2.0 таку Р¶ важливу роль. Перший вебмастер Sun Microsystems Хасан Шредер (Hassan Schroeder) СЏРєРѕСЃСЊ назвав Perl «скотчем інтернету».
    Скріптові РјРѕРІРё (ери софтверних артефактів, що зневажаються програмістами) — це РїСЂРёСЂРѕРґРЅРёР№ РІРёР±С–СЂ для системних С– мережевих адміністраторів, оскільки СЂРѕР·СЂРѕР±РЅРёРєРё створюють динамічні системи, СЏРєС– вимагають постійної Р·РјС–РЅРё.
    Користувачів потрібно сприймати СЏРє СЃРїС–РІСЂРѕР·СЂРѕР±РЅРёРєС–РІ — СЏРє, наприклад, прийнято РїСЂРё розробці відкритого софтвера (навіть якщо само РџР— навряд чи Р±СѓРґРµ випущено РїС–Рґ відкритою ліцензією). Максима відкритого софтвера — «випускай релізи раніше С– частіше» — тепер формулюється ще жорсткішим: «нескінченна бета-версія». Програми оновлюються щомісячно, щонеділі С– навіть щодня.
    РќРµ випадково РЅР° логотипах таких проектів, СЏРє Gmail, Google Maps, Flickr, del.icio.us С– С‚.В Рї., слівце В«betaВ» може висіти роками.
    Відслідковування поведінки користувачів РІ реальному часі дозволяє бачити, СЏРєС– РЅРѕРІС– властивості використовуються С– СЏРє РІРѕРЅРё використовуються — С– це ще РѕРґРЅР° ключова складова СѓСЃРїС–С…Сѓ технології. Веб-СЂРѕР·СЂРѕР±РЅРёРє РѕРґРЅРѕРіРѕ Р· розкручених мережевих сервісів відзначає: «ми додаємо РґРІС–-три РЅРѕРІС– властивості РІ СЂС–Р·РЅС– частини сайту щодня, С– якщо користувачам РІРѕРЅРё РЅРµ подобаються — РјРё відмовляємося РІС–Рґ цих нововведень. Якщо подобаються — упроваджуємо РЅР° РІСЃСЊРѕРјСѓ сайті».
    Кел Хендерсон (Cal Henderson), головний СЂРѕР·СЂРѕР±РЅРёРє Flickr, недавно СЂРѕР·РїРѕРІС–РІ, що РЅРѕРІРёР№ білд Flickr Р·'являється кожні РїС–РІРіРѕРґРёРЅРё. Це абсолютно інша модель СЂРѕР·СЂРѕР±РєРё! Р† хоча РїРѕРєРё що РЅРµ РІСЃС– веб-додатки розробляються Р· такою екстремальною швидкістю, майже Сѓ РІСЃС–С… цикл СЂРѕР·СЂРѕР±РєРё радикально відрізняється РІС–Рґ РІСЃСЊРѕРіРѕ, що було РІ епоху РџРљ або клієнт-серверів. Р— цієї причини редактори Zdnet навіть прийшли РґРѕ РІРёСЃРЅРѕРІРєСѓ, що Microsoft РЅРµ вдасться перемогти Google: «бізнес-модель Microsoft побудована РЅР° припущенні, що користувач оновлює СЃРІРѕС” РєРѕРјРї'ютерне оточення разів РІ РґРІР° або три СЂРѕРєРё. Google же залежить РІС–Рґ того, що новенького виявить користувач РІ своєму РєРѕРјРї'ютерному оточенні СЃСЊРѕРіРѕРґРЅС–В».
    РќРµ дивлячись РЅР° те що Microsoft вже продемонструвала неймовірну здатність вчитися С– врешті-решт перевершувати СЃРІРѕС—С… конкурентів, немає СЃСѓРјРЅС–РІС–РІ, що конкуренція змусить Microsoft (С– — ширше — Р±СѓРґСЊ-СЏРєСѓ сучасну софтверну компанію) перетворитися РЅР° компанію абсолютно іншого типу. Дійсним компаніям Веба 2.0 Р±СѓРґРµ простіше, оскільки С—С… РЅРµ тягнуть назад старі РїС–РґС…РѕРґРё (Р° також супутні бізнес-моделі С– джерела прибутків).

Спрощення моделі програмування


    РЇРє тільки ідея веб-сервісів стала au courant, РІ боротьбу вступили великі компанії, що виставили складні набори веб-сервісів, СЏРєС– дозволяють розробляти надійні середовища програмування для розподілених застосувань.
    РЈСЃРїС–С… веба багато РІ чому Р·РѕР±РѕРІ'язаний тому, що велика частина теоретичних РїРѕР±СѓРґРѕРІ, присвячених гіпертексту, була відкинута РЅР° користь простих прагматичних рішень, СЏРєС– С– послужили РѕСЃРЅРѕРІРѕСЋ ідеальної конструкції. RSS став, можливо, єдиним широко поширеним веб-сервісом саме тому, що РІС–РЅ простий. Рђ складні корпоративні набори РІСЃРµ ще чекають СЃРІРѕРіРѕ часу.
    Рђmazon надає РґРІР° типи веб-сервісів. Перший РЅРµ відступає РІС–Рґ формалізму SOAP (Simple Object Access Protocol), тоді СЏРє РґСЂСѓРіРёР№ просто Р·РґС–Р№СЃРЅСЋС” передачу XML через HTTP Р·Р° РґРѕРїРѕРјРѕРіРѕСЋ спрощеного РїС–РґС…РѕРґСѓ, РІС–РґРѕРјРѕРіРѕ СЏРє REST (Representational State Transfer). Веб-сервіси першого типу використовуються для B2b-транзакцій (наприклад, РјС–Р¶ Amazon С– СЂРѕР·РґСЂС–Р±РЅРёРјРё партнерами), але 95 відсотків РІСЃС–С… операцій проводиться Р·Р° РґРѕРїРѕРјРѕРіРѕСЋ REST.
    РўРѕ Р¶ прагнення РґРѕ простоти спостерігається С– Сѓ іншого «сьогодення» веб-компаній. Візьмемо Google Maps. Простий AJAX-інтерфейс Р±СѓРІ швидко «розібраний» хакерами, СЏРєС– потім зуміли використовувати дані, що поставлялися, для організації РЅРѕРІРёС… сервісів.
    Картографічні веб-сервіси були доступні С– раніше: РІС–Рґ Gis-вендорів (ESRI, наприклад) С– таких компаній, СЏРє Mapquest С– Microsoft Mappoint. Проте Google Maps завоював СЃРІС–С‚, завдяки СЃРІРѕС—Р№ простоті. Р† якщо експериментування Р· даними веб-сервісов РІС–Рґ «сьогодення» вендорів вимагало укладання контракту, то Google Maps Р±СѓРІ спроектований так, що дані можна було відразу використовувати РІ СЃРІРѕС—С… цілях — С– хакери дуже СЃРєРѕСЂРѕ навчилися це робити.
    Звітси можна винести декілька важливих СѓСЂРѕРєС–РІ:
    • підтримуйте спрощені моделі програмування С– РІРё отримаєте вільно-Р·РІ'язаних партнерів. Проблема корпоративних веб-сервісів РІ тому, що РІРѕРЅРё припускають жорстко обумовлене партнерство. РЈ багатьох випадках це виправдано, але часто найцікавіші застосування можуть бути побудовані РЅР° вельми РєСЂРёС…РєС–Р№ РѕСЃРЅРѕРІС–.
    • думайте РїСЂРѕ синдикацію, Р° РЅРµ РїСЂРѕ координацію. Прості веб-сервіси — СЏРє RSS або сервіси РЅР° базі REST — займаються синдикацією даних, РЅРµ намагаючись контролювати, що відбувається Р· інформацією РЅР° іншому кінці ланцюжка. Ідея наскрізної передачі даних С” РѕРґРЅС–Р№ Р· базових ідей самого інтернету.
    • проєктуйте Р· урахуванням можливих переробок С– поліпшень. Системи, РїРѕРґС–Р±РЅС– вебу, RSS С– AJAX, схожі тим, що особливих перешкод для С—С… повторного використання РЅРµ С–СЃРЅСѓС”. Велика частина РєРѕСЂРёСЃРЅРѕРіРѕ софтвера знаходиться Сѓ відкритих вихідниках, Р° якщо С– немає, то С” РЅРµ так вже багато СЃРїРѕСЃРѕР±С–РІ захистити СЃРІРѕСЋ інтелектуальну власність. Стандартна браузерная функція «подивитися РІРёС…С–РґРЅРёРєВ» дозволяє Р±СѓРґСЊ-СЏРєС–Р№ людині скопіювати Р±СѓРґСЊ-СЏРєСѓ веб-сторінку. RSS Р±СѓРІ спроектований для того, щоб користувач РјС–Рі читати контент тоді, коли це зручно Р№РѕРјСѓ, Р° РЅРµ постачальникові інформації. Найуспішніші веб-сервіси — це, СЏРє правило, такі служби, СЏРєС– можуть бути змінені несподіваним для С—С… творців чином (some rights reserved).

Іновації у зборах


    Спрощення бізнесових моделей — це РїСЂРёСЂРѕРґРЅСЏ супутня обставина спрощеного програмування С– спрощених Р·РІ'СЏР·РєС–РІ. РЈ Web 2.0 ця властивість РґРѕР±СЂРµ використовується. РќРѕРІР° служба, РїРѕРґС–Р±РЅР° housingmaps.com, була побудована простим миттєвим злиттям РґРІРѕС… існуючих служб. Housingmaps.com РЅРµ має бізнесової моделі (РїРѕРєРё що) — але для багатьох невеликих послуг, Google Adsense (або, можливо, Amazon, СЏРєР° РїРѕРІ'язана Р· грошовими зборами, чи РѕР±РёРґРІС–) забезпечує успішний проект, що включає еквівалент митної моделі.

    Ці приклади інтуїтивно забеспечують РґСЂСѓРіРёР№ ключовий принцип Web 2.0, РґРѕ СЏРєРѕРіРѕ РјРё звертаємося РІ «іноваціях Сѓ зборах.В» Коли товарних компонент дуже багато, то РІРё можете РЅРѕРІРёРј С– ефективним СЃРїРѕСЃРѕР±РѕРј створити звичайною С—С… Р·Р±С–СЂРєРѕСЋ РЅРѕРІРµ значення. Так СЏРє революція РџРљ сприяла багатьом можливостям для іновацій Сѓ Р·Р±РѕСЂС– технічних пристроїв, Р· компаніями РїРѕРґiР±РЅРёС… Dell, СЏРєС– роблять науку Р· таких Р·Р±С–СЂРѕРє, С– таким чином, наносять поразку компаніям, чиї бізнесові моделі потребують іновацій Сѓ розробці пристроїв, РјРё допускаємо, що Web 2.0 забеспечить можливість компаніям, СЏРєС– конкурують, одержувати кращі результати РїСЂРё використанні С– РѕР±'єднанні послуг, СЏРєС– забеспечуються іншими.

Інвестиційний тезис Web 2.0


    Ризикований капіталіст Поль Кедроський (Paul Kedrosky) писав, що «ключем С” знаходження дієздатних капіталовкладень, РґРµ РІРё РЅРµ згоджуєтися С–Р· консенсусом». Досить цікаво спостерігати, СЏРє кожний аспект Web 2.0 залучає незгоду РґРѕ консенсусу: кожен, хто робить наголос РЅР° триманні даних РІ таємниці, Flickr/Napster/ i С‚.В Рґ. СЃРїСЂРёСЏС” розголосу цього. Це РЅРµ тільки розходиться РІ думках, щоб бути неприємним (pet food! РѕРЅ-лайн!), це розходиться РІ думках, РґРµ РІРё можете побудувати що-небудь РїРѕР·Р° відмінностями. Flickr Р±СѓРґСѓС” спільноту, Napster — широту Р·Р±С–СЂРѕРє. Іншим СЃРїРѕСЃРѕР±РѕРј, щоб подивитися РЅР° це, успішні компанії цілком відмовляються РІС–Рґ чогось РґРѕСЂРѕРіРѕРіРѕ, але вважається критичним, щоб одержати що-небудь цінне безкоштовно це було РѕРґРЅРѕРіРѕ разу РґРѕСЂРѕРіРѕ. Наприклад, Wikipedia відмовляється РІС–Рґ центрального редагування контролю Сѓ РІС–РґРїРѕРІС–РґСЊ РЅР° швидікість С– широту. Napster відступив РЅР° ідеї «каталога» (РІСЃС– РїС–СЃРЅС–, СЏРєС– продавец продавав) С– одержав широту. Рђmazon відступив РЅР° ідеї наличия фізичного фронтону магазина, але РїРѕРІРёРЅРЅР° була обслуговувати цілий СЃРІС–С‚. Google відступив РЅР° великих клієнтах (початково) С– добрав 80В %, чиї потреби РЅРµ зустрічалися. Р„ щось РїРѕРґС–Р±РЅРµ РґРѕ айкідо (застосування сили вашого противника против РЅСЊРѕРіРѕ Р¶ самого) Сѓ вислові, «ви знаєте, РІРё правильні — абсолютно хто-небудь Сѓ РІСЃСЊРѕРјСѓ світі РњРћР–Р• обновити цю статтю. Р† догадуйся, що, це погана РЅРѕРІРёРЅР° для вас.В» — Nat Torkington

Софт працює поверх пристроїв


Збираємо по-новому


    Спрощення бізнес-моделі — це РїСЂРёСЂРѕРґРЅРёР№ супутник спрощенного програмування С– вільного партнерства. РЈ Вебі 2.0 повторне використання РЅРµ засуджується. РќРѕРІС– сервіси, такі СЏРє housingmaps.com, С” простим поєднанням РґРІРѕС… існуючих служб. РЈ Housingmaps.com немає бізнес-моделі (РїРѕРєРё), але безліч невеликих сервісів живе Р·Р° рахунок Google Adsense (або, можливо, амазонівських програм, або — С– тих, С– інших).
    Ці приклади ілюструють ще РѕРґРёРЅ ключовий принцип Веба 2.0 — те, що РјРё називаємо «збірка РїРѕ-РЅРѕРІРѕРјСѓВ». Коли навколо стільки дешевих компонентів, РІРё можете створювати щось цінне, просто збираючи Р· РЅРёС… несподівані або ефективні комбінації. Точно так, СЏРє С– РџРљ-революція дала «путівку РІ життя» компаніям що збирає РєРѕРјРї'ютери С–Р· звичайних комплектуючих, Веб-2.0 надає можливість компаніям, що збирають СЃРІРѕС— застосування Р· чужих компонент.

Софт працює поверх пристроїв


    Ще РѕРґРЅР° особливість Веба 2.0, СЏРєР° заслуговує РЅР° увагу, це те, що тепер веб РЅРµ РїСЂРёРІ'язаний РґРѕ платформи РџРљ. Перед РІС–РґС…РѕРґРѕРј Р· Microsoft СЂРѕР·СЂРѕР±РЅРёРє Дейв Стац (Dave Stutz) дав своєму колишньому працедавцеві пораду: «забезпечити РІРёСЃРѕРєРёР№ прибуток здатне програмне забезпечення, що працює поверх пристроїв».
    Звичайно, так можна охарактеризувати практично РІСЃС– веб-додатки. Р’ кінці кінців, просте застосування вимагає для своєї роботи принаймні РґРІР° РєРѕРјРї'ютера: РѕРґРёРЅ — для хостингу сервера, РґСЂСѓРіРёР№ — для браузера. Р† СЏРє РјРё вже обговорювали, розвиток веба СЏРє платформи розширює цю ідею РґРѕ синтетичних додатків, складених Р· сервісів, СЏРєС– надаються множиною РєРѕРјРї'ютерів.
    Але — Р· Вебом 2.0 таке трапляється частенько — В«2.0В» означає РЅРµ щось абсолютно РЅРѕРІРµ, Р° розвиток С– поглиблення існуючих концепцій. Р† фраза Стаца РїРѕСЏСЃРЅСЋС”, СЏРє потрібно проектувати додатки для РЅРѕРІРѕС— платформи.
    РќР° даний момент часу кращим прикладом РЅРѕРІРѕРіРѕ РїС–РґС…РѕРґСѓ С” iTunes. Цей додаток без проблем сполучає кишеньковий пристрій Р· грандіозною веб-базою, залишаючи РџРљ роль локального кеш-сервера С– контролюючої станції. РЎРїСЂРѕР±Рё донести веб-контент мобільних пристроїв, зрозуміло, робилися С– раніше, але Р·РІ'СЏР·РєР° ipod/itunes С” РѕРґРЅРѕСЋ Р· перших стосовно застосувань, СЏРєС– сполучають РІ єдиний ланцюжок відразу декілька пристроїв. Інший хороший приклад РїРѕРґС–Р±РЅРѕРіРѕ РїС–РґС…РѕРґСѓ — цифровий відеомагнітофон TiVo.
    itunes С– Tivo також демонструють інші ключові принципи Веба 2.0. Р’РѕРЅРё РЅРµ С” веб-додатками самі РїРѕ СЃРѕР±С–, проте використовують потужність веб-платформи, перетворюючи веб РЅР° непомітну, практично невидиму частину своєї інфраструктури. Tivo С– iTunes — сервіси, Р° РЅРµ РєРѕСЂРѕР±РєРѕРІС– застосування (хоча Сѓ випадку Р· iTunes це РЅРµ Р·РѕРІСЃС–Рј РІС–СЂРЅРѕ — програма цілком може використовуватися С– СЏРє РєРѕСЂРѕР±РєРѕРІРёР№ софтвер для управління призначеними для користувача даними). Більш того, С– Tivo, С– iРўunes намагаються використовувати колективний СЂРѕР·СѓРј, хоча РІ РѕР±РѕС… випадках ці експерименти натикаються РЅР° РѕРїС–СЂ Р· Р±РѕРєСѓ лобі власників інтелектуальної власності. РЈ iРўunes архітектура взаємодії користувачів досить обмежена, хоча останні нововведення РІ області підтримки підкастінга дещо змінили положення справ Сѓ кращий Р±С–Рє.
    Р’СЃРµ це РѕРґРЅР° Р· областей Веба 2.0, РІ СЏРєС–Р№ РјРё чекаємо тим більших Р·РјС–РЅ, чим більше пристроїв підключено. РЇРєС– застосування Р·'являться, коли РІСЃС– наші телефони С– автомобілі будуть РЅРµ тільки споживачами інформації, але Р№ С—С— постачальниками? Моніторинг транспортних РєРѕСЂРєС–РІ РІ реальному часі, флеш-РјРѕР±С–, любительська журналістика — РѕСЃСЊ тільки декілька перших ластівок, що натякають нам РЅР° можливості РЅРѕРІРѕС— платформи.

Багаті інтерфейси призначені для користувача


    Ще Р· часів браузера Viola (1992) Сѓ РІСЃС–С… РЅР° вустах слово «аплети» та інші СЃРїРѕСЃРѕР±Рё доставки активного контента через браузер. РџРѕСЏРІР° РІ 1995 році Java теж супроводилося згадкою аплетів. Javascript — Р° потім С– DHTML — були представлені публіці СЏРє прості шляхи для виконання додатків РЅР° боці клієнта С– збагачення призначених для користувача інтерфейсів. Декілька СЂРѕРєС–РІ опісля Macromedia використовувала термін Rich Internet Applications (втім, РЅРёРј РЅРµ гребувала С– Laszlo Systems — СЂРѕР·СЂРѕР±РЅРёРє флеш-рішень Сѓ відкритих вихідниках), щоб підкреслити можливості Flash РЅРµ тільки РІ області доставки мультимедіа-контента, але С– СЏРє РѕСЃРЅРѕРІРё для РїРѕР±СѓРґРѕРІРё GUI-інтерфейсів.
    Проте потенціал веба для РїРѕР±СѓРґРѕРІРё повномасштабних додатків РЅРµ приймали серйозно РґРѕ РїРѕСЏРІРё Gmail, Р·Р° СЏРєРѕСЋ послідував Google Maps. Р’ РѕР±РѕС… випадках веб-додатку пропонували багаті призначені для користувача інтерфейси С– майже невідрізниму РІС–Рґ РџРљ-додатків інтерактивність. Р’ РѕРґРЅРѕРјСѓ Р·С– СЃРІРѕС—С… есе Джес Джеймс Гаррет Р· веб-студії Adaptive Path «охрестив» використані для цієї мети технології Ajax. Р’С–РЅ писав:
    Сам AJAX РЅРµ С” технологією. Це декілька цілком самостійних технологій, що працюють разом. AJAX включає РІ себе:
    • обробку стандартів XHTML С– CSS;
    • динамічне відображення та інтерактивне використання DOM (Document Object Model);
    • взаємний РѕР±РјС–РЅ С– управління даними Р·Р° РґРѕРїРѕРјРѕРіРѕСЋ XML С– XSLT;
    • асинхронне витягання даних Р·Р° РґРѕРїРѕРјРѕРіРѕСЋ Xmlhttprequest;
    • і JavaScript, що РѕР±'єднує РІСЃРµ це разом.
    AJAX також С” ключовим компонентом таких застосувань, СЏРє Flickr, додатків РІС–Рґ 37signals, Gmail С– Orkut (Google). РњРё вступаємо РІ безпрецедентний період нововведень РІ призначених для користувача інтерфейсах, раз вже СЂРѕР·СЂРѕР±РЅРёРєРё, нарешті, навчилися створювати веб-додатки, СЏРєС– нічим РЅРµ поступаються РІ цьому аспекті РџРљ-додаткам.
    Цікаво, що багато Р· РЅРѕРІРёС… можливостей, насправді, немають РЅС–СЏРєРѕС— РЅРѕРІРёР·РЅРё. Ще РІ кінці 90-С… СЂ. С– Microsoft, С– Netscape розуміли, що це С” досяжним, але С—С… битва привела РґРѕ несумісності стандартів. Р† лише після того, СЏРє Microsoft виграла «браузерні РІС–Р№РЅРёВ» С– Сѓ нас РґРµ-факто залишився РѕРґРёРЅ-єдиний стандарт браузера, створення таких застосувань стало реальним. Firefox, звичайно, РІС–РґСЂРѕРґРёРІ конкуренцію РЅР° СЂРёРЅРєСѓ браузерів, але РїРѕРєРё що РјРё РЅРµ бачимо СЂСѓР№РЅС–РІРЅРѕС— РІС–Р№РЅРё стандартів, СЏРєР° затримала наш розвиток РІ кінці XX століття.
    РЈ найближчі декілька СЂРѕРєС–РІ Р·'явиться безліч РЅРѕРІРёС… веб-додатків — СЏРє абсолютно РЅРѕРІРёС…, так С– переробок старих РџРљ-додатків РїС–Рґ веб-сервер. Будь-СЏРєР° Р·РјС–РЅР° платформи створює РЅРѕРІС– можливості для захоплення лідируючого положення РЅР° СЂРёРЅРєСѓ навіть якщо цей СЂРёРЅРѕРє здавався повністю стабільним.
    Gmail вже продемонстрував декілька цікавих нововведень РІ області електронної пошти, комбінуючи сильні сторони веба (доступність Р· Р±СѓРґСЊ-СЏРєРѕС— точки нетривіальні можливості роботи Р· даними, можливість пошуку) Р· призначеними для користувача інтерфейсами, РїРѕСЂС–РІРЅСЏРЅРЅРёРјРё РїРѕ зручності Р· РџРљ-додатками. РњС–Р¶ тим, поштові клієнти РЅР° платформі РџРљ удосконаляться РІ іншому напрямі, додаючи РґРѕ СЃРІРѕРіРѕ інтерфейса, наприклад, можливості інстант-месенджера С– датчика онлайнової присутності. РЇРє далеко зайдуть інтегровані клієнти, РѕР±'єднуючи найкраще, що С” РІ e-mail, IM С– мобільній телефонії (використовуючи VРѕIP, щоб додати голосові можливості)? Гонка почалася.
    Легко побачити, СЏРє Веб-2.0 Р·РјС–РЅСЋС” звичні «адресні РєРЅРёРіРёВ». Адресна РєРЅРёРіР° для Веба 2.0 використовує локальну базу контактів РЅР° РџРљ або телефонів для запам'ятовування тих контактів, СЏРєС– РІРё спеціально відзначили для збереження. РњС–Р¶ тим Gmail-РїРѕРґС–Р±РЅРёР№ веб-агент пам'ятає РІСЃС– повідомлення, отримані або відіслані РІСЃС– адреси, РІСЃС– телефони С– РЅР° РѕСЃРЅРѕРІС– евристики соціальних мереж намагається вирішити, СЏРєС– саме альтернативи вам запропонувати, коли РІ локальній базі потрібного контакту немає. Р—Р° відсутності потрібної РІС–РґРїРѕРІС–РґС– система може задіювати соціальну мережу більшого масштабу.
    Текстовий процесор для Веба 2.0 підтримуватиме спільне редагування РІ стилі Wiki. Але РѕРєСЂС–Рј цього РІС–РЅ же надає широкі можливості форматування, СЏРєРµ РјРё звикли чекати РІС–Рґ РџРљ-додатків. Writely — хороший приклад РїРѕРґС–Р±РЅРѕРіРѕ застосування, хоча мейнстримом такий РїС–РґС…С–Рґ РїРѕРєРё РЅРµ назвеш.
    Але революція Веб-2.0 РЅРµ обмежується РџРљ-додатками. Salesforce.com демонструє, СЏРє використовувати веб-сервер для розповсюдження РџР— РІ якості корпоративного сервісу (CRM).
    Завдяки РЅРѕРІРёРј гравцям потенціал Веба 2.0 Р±СѓРґРµ розкритий повністю. Але СѓСЃРїС–С…Сѓ РґРѕР±'ються ті компанії, СЏРєС– РЅРµ тільки навчаться створювати РЅРѕРІС– інтерфейси, але С– (завдяки архітектурі взаємодії) отримають РІ СЃРІРѕС” розпорядження спільно підготовлені дані.

Що повинні уміти компанії у Вебі 2.0?


    РњРё відзначили деякі принципові особливості Веба 2.0, але кожен наведений приклад ілюстрував лише РѕРґРЅС– положення, тоді СЏРє інші РїСЂРё цьому упускалися. Давайте спробуємо підсумовувати найважливіші моменти для компаній Веб-2.0:
    • недорогі масштабовані сервіси, Р° РЅРµ РєРѕСЂРѕР±РєРѕРІРµ РџР—;
    • контроль над унікальними, складними для відтворення джерелами даних, СЏРєС– можуть бути збагачені Р·Р° рахунок користувачів;
    • відношення РґРѕ користувачів СЏРє РґРѕ СЃРїС–РІСЂРѕР·СЂРѕР±РЅРёРєС–РІ;
    • залучення колективного СЂРѕР·СѓРјСѓ;
    • охоплення «довгого хвоста» Р·Р° рахунок самообслуговування користувачів;
    • софт повинен працювати поверх пристроїв;
    • спрощення моделі СЂРѕР·СЂРѕР±РєРё інтерфейсів, що призначені для користувача, та спрощення бізнес-моделі.
    Р† коли РІРё наступного разу почуєте РїСЂРѕ Веб 2.0 — звіртеся Р· цим СЃРїРёСЃРєРѕРј. Чим більше пунктів виконано, тим більше компанія відповідає концепції Веба 2.0. Втім, РЅРµ варто забувати, що РґС–Р№СЃРЅР° майстерність РІ РѕРґРЅС–Р№ Р· областей може стати вигіднішою, РЅС–Р¶ невеликі СѓРјС–РЅРЅСЏ РІ кожній С–Р· семи.

Підходи до проектування Веба 2.0


    Р’ РєРЅРёР·С– «Зразкова мова» Христофор Олександр (Christopher Alexander) РѕРїРёСЃСѓС” формат для стислого РѕРїРёСЃСѓ рішень архітектурних проблем. Р’С–РЅ пише: «Кожний зразок РѕРїРёСЃСѓС” проблему, СЏРєР° повторюється Р·РЅРѕРІСѓ С– Р·РЅРѕРІСѓ РІ нашому оточені, Р° пізніше РїСЂРѕРїРѕРЅСѓС” суть рішення цієї проблеми, таким чином, що РІРё можете використовувати це рішення мільйон разів або без повторного Р№РѕРіРѕ виконання.В»
    Довгий С…РІС–СЃС‚. Маленькі сайти створюють більшу частину контента інтернета; РІСѓР·СЊРєС– ніші створюють велику частину інтернет можливих додатків.
    Порада: заохочуйте самостійність користувачів С– забезпечуйте алгоритмічне управління даними Р·С– СЃРІРѕРіРѕ Р±РѕРєСѓ — це дозволить охопити веб цілком, РЅРµ тільки центр, але Р№ краї, РЅРµ тільки голову, але Р№ С…РІС–СЃС‚.
    Дані — це наступний Intel Inside. Додатки РІСЃРµ більше залежать РІС–Рґ даних.
    Порада: для отримання конкурентної переваги відшукайте унікальне, важке для відтворення джерело даних.
    Цінність, принесена користувачами. Ключ РґРѕ успішної конкуренції РЅР° СЂРёРЅРєСѓ інтернет-додатків — збагачення власних даних силами користувачів.
    Порада: РЅРµ обмежуйте СЃРІРѕСЋ «архітектуру взаємодії» СЂРѕР·СЂРѕР±РєРѕСЋ софтвера. РЇРІРЅРѕ С– неявно залучайте користувачів РґРѕ процесу поліпшення вашого додатку.
    Мережеві ефекти Р·Р° замовчуванням. РќРµ багато знайдеться користувачів, СЏРєС– Р·Р° власною ініціативою почнуть вам допомагати.
    Порада: зробіть так, щоб зростання ваших даних було побічним ефектом використання додатку.
    Деякі права збереження. Захист інтелектуальної власності обмежує повторне використання С– перешкоджає експериментам.
    Порада: якщо користь забезпечуються СЃСѓРјС–СЃРЅРёРј використанням, то забезпечте, наскільки це можливо, слабкий захист вашій ІС. Проектуйте С—С… Р· урахуванням «покращеності» С– «переробленості».
    Безконечна бета. Коли пристрої С– програми підключені РґРѕ Інтернету, додатки перестають бути артефактами С– перетворюються РЅР° сервіси.
    Порада: РЅРµ намагайтеся упакувати РЅРѕРІС– властивості РІ реліз, замість цього додавайте С—С… РїРѕ РјС–СЂС– готовності РІ поточну версію. Зробіть Р·С– СЃРІРѕС—С… користувачів тестерів, здатних відгукнутися РІ реальному часі, С– стежте Р·Р° С—С… реакцією.
    Кооперація замість контролю. Додатки Веба 2.0 побудовані СЏРє мережа сервісів, що працюють спільно.
    Порада: відкривайте інтерфейси вебу, забезпечте синдикацію контента С– використовуйте чужі веб-сервіси, якщо це потрібно. Використовуйте спрощені моделі для програмування та РїРѕР±СѓРґРѕРІРё вільно-Р·РІ'язаних систем.
    Програми працюють поверх пристроїв. РџРљ РЅРµ С” єдиним пристроєм, РЅР° СЏРєРѕРјСѓ можуть виконуватися інтернет-додатки, Р° додаток, обмежений РѕРґРЅРёРј пристроєм, менш цінний, РЅС–Р¶ Р№РѕРіРѕ універсальний конкурент.
    Порада: проектуйте додаток так, щоб РІС–РЅ РјС–Рі працювати РЅР° кишенькових пристроях, РџРљ та інтернет-серверах.

Top.Mail.Ru